Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
злипатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заліплюватися — юється, заліпи/тися, і/питься; мн. залі/пляться; док. 1) Злипатися, склеюватися. 2) тільки недок. Пас. до заліплювати 1), 2) … Український тлумачний словник
злипання — я, с. Стан за знач. злипатися … Український тлумачний словник
злиплий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до злипатися … Український тлумачний словник
злипнутися — див. злипатися … Український тлумачний словник
злиптися — див. злипатися … Український тлумачний словник
зліплюватися — юється, недок., зліпи/тися, злі/питься; мн. злі/пляться; док. 1) З єднуватися за допомогою чого небудь липкого, клейкого; злипатися. 2) Заплющуватися (про повіки, очі). 3) тільки недок. Пас. до зліплювати … Український тлумачний словник
липнути — I ну, неш, недок. 1) тільки 3 ос. Приклеюватися до кого , чого небудь. || Бути липким. 2) розм. Обліплювати, обсідати кого , що небудь (про мух і т. ін.). 3) до кого, перен. Горнутися, тулитися, відчуваючи симпатію до кого небудь. || до чого.… … Український тлумачний словник
розлипатися — а/ється, недок., розли/пнутися, неться; мин. ч. розли/пся, и/плася, и/плося і розли/пнувся, и/пнулася, и/пнулося; док. 1) Переставати злипатися, липнути; відставати, відклеюватися один від одного. 2) розм. Розкриватися, розплющуватися (про повіки … Український тлумачний словник
склеювати — юю, юєш, недок., скле/їти, скле/ю, скле/їш, док., перех. 1) Скріплювати що небудь за допомогою клею або чогось липкого клейкого. || Примушувати злипатися; зліплювати. 2) Виготовляти або відновлювати що небудь розбите, розірване, розламане і т. ін … Український тлумачний словник
